Приєднання сонячної електростанції до мережі СН

До якої мережі приєднують СЕС

Рівень напруги приєднання залежить від потужності станції та можливостей мережі поблизу:

• невеликі станції домогосподарств і малих споживачів приєднують до мережі 0,4 кВ;
• станції потужністю від сотень кіловат до кількох мегават найчастіше приєднують до мереж 6, 10 або 35 кВ;
• великі станції приєднують до мереж 110 кВ і вище — до підстанцій ОСР або, для найбільших об'єктів, до мереж ОСП («Укренерго»), зазвичай через власну підвищувальну підстанцію.

Межі між цими діапазонами не жорсткі: точку й напругу приєднання визначає оператор за результатами аналізу мережі в конкретному місці. Далі зосереджуємося на найпоширенішому випадку — приєднанні СЕС до мережі середньої напруги ОСР.

Крок 1: вибір майданчика і заява про приєднання

Ще до заяви варто оцінити, чи є поблизу мережа з вільною пропускною спроможністю: відстань до лінії або підстанції 10–35 кВ і їх завантаження суттєво впливають на вартість і строки приєднання. Багато ОСР публікують інформацію про наявну потужність центрів живлення.

Процедура починається з заяви про приєднання до ОСР, на території якого розташований майданчик. До неї зазвичай додають документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, ситуаційний план із місцем електроустановки, дані про заплановану потужність і тип установки. Актуальну форму заяви та перелік документів визначають Кодекс систем розподілу й сам оператор, тому перед поданням їх варто перевірити — неповний пакет подовжує процедуру.

Приєднання електростанцій, як правило, є нестандартним: оператор розробляє індивідуальні технічні умови з урахуванням схеми мережі в цьому місці.

Крок 2: технічні умови та договір про приєднання

ОСР надає замовнику технічні умови на приєднання та проєкт договору про приєднання; технічні умови є невід'ємним додатком до договору. Вони визначають, зокрема:

• точку приєднання та рівень напруги;
• потужність приєднання;
• обсяг робіт, які виконує ОСР (наприклад, реконструкція центру живлення чи лінії), і обсяг робіт замовника;
• вимоги до схеми видачі потужності, релейного захисту, телемеханіки, зв'язку та комерційного обліку;
• вимоги до регулювання потужності та роботи станції під час збурень у мережі.

Плату за нестандартне приєднання розраховують за методикою, затвердженою НКРЕКП. Частину робіт — зокрема будівництво лінійної частини приєднання — залежно від умов договору може виконувати або оператор, або замовник власними силами з подальшою передачею результату за погодженою процедурою. Конкретний розподіл завжди випливає з технічних умов і договору.

Крок 3: проєкт і погодження

На підставі технічних умов проєктувальник готує документацію, що охоплює станцію та інфраструктуру приєднання. В електротехнічній частині вона зазвичай включає:

• мережі постійного й змінного струму до інверторів і від них;
• трансформаторні підстанції 0,4/10(35) кВ біля інверторів або груп інверторів;
• внутрішню кабельну мережу СН між підстанціями станції;
• розподільний пункт або РУ СН станції з вимикачами, релейним захистом і засобами комерційного обліку;
• кабельну або повітряну лінію СН до точки приєднання;
• телемеханіку та канали зв'язку з диспетчером оператора;
• заземлення та блискавкозахист.

Проєкт у частині приєднання погоджують з ОСР. Траси за межами станції погоджують із власниками й користувачами земельних ділянок, власниками доріг і балансоутримувачами інших мереж. Документи на право виконання будівельних робіт, необхідність експертизи проєкту та інші дозволи залежать від класу наслідків об'єкта і містобудівної ситуації.

Технічні елементи приєднання

Елемент	Функція
Фотоелектричні модулі	виробляють постійний струм
Інвертори	перетворюють постійний струм на змінний із параметрами мережі; виконують функції регулювання, яких вимагає оператор
Підвищувальні ТП	підвищують напругу з рівня інверторів до 10 або 35 кВ
Внутрішня мережа СН	з'єднує ТП станції з розподільним пунктом
РП / РУ СН станції	збирає енергію, містить комутаційні апарати, релейний захист і вузол комерційного обліку
Лінія приєднання	з'єднує станцію з мережею ОСР у точці, визначеній технічними умовами

Станція має відповідати вимогам оператора щодо захисту, регулювання активної та реактивної потужності, поведінки під час збурень і можливості обмеження генерації за командою диспетчера. Частину цих функцій виконують інвертори, частину — апаратура РП і система керування станцією.

Крок 4: будівництво

• земляні роботи та прокладання внутрішніх кабельних мереж і кабельної каналізації для зв'язку;
• встановлення підвищувальних ТП і РП станції;
• будівництво лінії приєднання, часто з переходами ГНБ під дорогами та водними об'єктами;
• монтаж муфт, підключення РУ, заземлення;
• акти на закриті роботи та виконавча геодезична зйомка мереж.

Ці роботи координують із монтажем конструкцій і модулів: траншеї між рядами конструкцій краще виконати до монтажу панелей або в погоджені вікна, щоб не заважати іншим бригадам. Графік має враховувати строки постачання ТП, РУ СН і кабелів, які можуть бути тривалими, а також строки вимкнень у мережі ОСР для підключення до наявної лінії чи підстанції.

Крок 5: випробування, приймання, договори

Перед подачею напруги виконують випробування збудованої інфраструктури: кабельних ліній, заземлень, релейного захисту, засобів обліку, перевірку зв'язку й телемеханіки. Протоколи, виконавчу документацію та зйомку передають оператору. Об'єкт будівництва приймають в експлуатацію в порядку, встановленому законодавством, — залежно від класу наслідків оформлюють декларацію про готовність до експлуатації або сертифікат.

Після виконання технічних умов оператор здійснює підключення електроустановки. Паралельно інвестор оформлює участь на ринку електричної енергії: договори з ОСР про надання послуг з розподілу, оформлення комерційного обліку, договори купівлі-продажу енергії або участь у відповідних механізмах підтримки, врегулювання небалансів. Залежно від потужності станції може знадобитися ліцензія НКРЕКП на виробництво електричної енергії. Конкретний перелік варто уточнювати на момент запуску, бо правила ринку змінюються.

На що звернути увагу під час планування

• Траса приєднання — лінія від станції до точки приєднання часто проходить чужими ділянками й уздовж доріг; відсутність згод може затримати проєкт більше, ніж саме будівництво.
• Перешкоди — дороги, канали, річки й лісосмуги зазвичай означають ГНБ, що впливає на вартість і строки.
• Строки постачання — ТП, РУ СН і кабелі варто замовляти заздалегідь, у прив'язці до графіка погоджень.
• Вимоги оператора — стандарти щодо обладнання, телемеханіки, обліку й документації в різних ОСР різняться; їх варто врахувати в проєкті й замовленнях від початку.
• Вимкнення — підключення до наявної мережі потребує планового вимкнення, яке погоджують з ОСР заздалегідь.
• Документація — повна виконавча документація є умовою приймання; її краще комплектувати паралельно з будівництвом.

Як ми допомагаємо інвесторам ВДЕ

Ми будуємо електротехнічну інфраструктуру сонячних і вітрових електростанцій та їх приєднання до мереж 6–30 кВ: внутрішні кабельні мережі, ТП і РП, лінії приєднання з переходами ГНБ, монтаж арматури, випробування та виконавчу документацію. На прохання інвестора можемо взяти на себе комплектацію постачання обладнання.

Більше — на сторінках Сонячні електростанції і Для інвесторів ВДЕ. Терміни на кшталт технічних умов на приєднання чи межі балансової належності пояснюємо в словнику.